незаму́жний
Sens
-
1. célibataire, non marié, non mariée
Déclinaison
| m | f | n | pl | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | незаму́жний | незаму́жняя | незаму́жнее | незаму́жние |
| Gén. | незаму́жнего | незаму́жней | незаму́жнего | незаму́жних |
| Dat. | незаму́жнему | незаму́жней | незаму́жнему | незаму́жним |
| Acc. | незаму́жний,незаму́жнего | незаму́жнюю | незаму́жнее | незаму́жние,незаму́жних |
| Inst. | незаму́жним | незаму́жней, незаму́жнею | незаму́жним | незаму́жними |
| Prép. | незаму́жнем | незаму́жней | незаму́жнем | незаму́жних |